Бог є Любов. Любов до життя, до людей. До ближнього. Любов – це чути і розуміти, відчувати чужий біль. Допомогти, коли можеш і знаєш як. Саме любов і є рушійною силою українського волонтерського руху. Любов до своєї країни, її народу і її захисників.
Роби те, що можеш, коли можеш, кожен на своїм місці.
Волонтерство- це держава в державі, Україна. Воно має різні форми і різні масштаби. Від бабусі, що віддає на допомогу війську останні гривні, до великих організацій і навіть певних небайдужих заможніх .
Волонтерство таке як воно є сьогодні, сформувалось в 2014 році, в протидію росіянської агресії на сході, в умовах, коли за роки, що передували, український оборонний потенціал було зведено майже до нуля злочинними діями різного роду керівників на різних рівнях: від добровільної здачі ядерної зброї під тиском зокрема США, і до припинень виробництв, розпродажу того що було, в крупних і дрібних виробництвах. Сформовані корпуси добровольців ПС потребували всього, що необхідно армії, щоб вона здатна була захищати країну.
Тоді, і саме тоді, на допомогу прийшли люди, що взяли на себе працю із здобування грошей, закупівлі необхідного і- що власноручно почали привозити все просто до фронту, передаючи все необхідне із рук в руки- захисникам і захисницям.
Я не можу сказати, що я волонтер. В тому значенні, про яке йдеться вище. Я не збираю гроші. Не роблю постів з проханням допомгти – в мережах. З перших днів життя в Україні я почав допомагати армії власними коштами. Захисники багато пишуть мені, я відповідаю кожному, ми стаємо друзями. Це триває роками, а переривається тоді… коли вони.. гинуть. Це завдає мені щоразу невимовного болю. Я гублю частку мого серця, моєї душі, із загибеллю кожного побратима, кожної посестри. І я роблю все, що від мене залежить, щоб зберегти більше життів . Коли я віддав все, що мав ( ковід, війна) я почав налагоджувати зв’язки з закордоном. Життя хлопців безцінні. Допомагати армії – це природній обов‘язок всіх. Війна йде зараз, страшна на виживання.
Віддай все…зараз. Потім буде пізно. Вони готові пожертвувати життям за нас… Готові і жертвують..
З 24 лютого я зміг відправити на передову 200 безпілотників, 250 тепловізорів – 15 тисяч бронежилетів і 70 автомобілів.
Це честь допомагати. Це треба розуміти. Допомога тим, хто її потребує, є однією з основ загальнолюдської моралі.
Треба ставити себе на місце ближнього.
Я щодня думаю, коли думаю про хлопців: а якби я зараз був там, серед куль, бомб, ракет. Якби бачив весь, як гинуть мої побратими..Якби не спав. Якби падав дощ, сніг, віяв вітер або все разом. Холодний вітер. Або спека. Якби в мене не було навіть бронежилета, бо мій розвалився.. І щохвилини я міг би загинути..
Я можу говорити про це годинами. Думки про хлопців на передовій ніколи не залишають мене. Тому я віддаю все, що маю і налагоджую зв‘язки, щоб зробити якомога більше.
Як митець, я розумію силу слова.. і музики.
І з перших днів мого життя в Україні я роблю все, щоб вдихнути в українців гордість за свою націю, за її культуру і музику.
Щоб вшанувати пам‘ять полеглих героїв і щоб піднести дух героїв живих. Моя пісня Лелеки, присвячена захисникам України і створена ще в 2017році, наче отримала друге життя з початком великої навали. Її співають військові, на неї роблять численні кліпи про війну, люди пишуть в коментарях, що вона викликає в них гордість за Україну!
І саме цього я прагнув, коли створював її, вклавши всю свою душу, весь свій біль і всю вдячність і гордість. Тільки на ютубі два моїх офіційні відео/аудіо(!) мають вже 6 млн переглядів, і стільки ж, а може більше- на інших сайтах. Для мене це велика честь і нагорода. Адже все, що я створюю зараз, всі записи і аранжування українських народних пісень, класики- це теж є формою волонтерства чи благодійності. Це мій вклад як артиста і музиканта в спільну справу заради перемоги України. Я завершую новий проект, Місія на небі, що складатиметься з 11 альбомів по 11 пісень в кожнім, пісень світової класики – українською, англійською, французькою мовами. До кожної буде відео, що показує красу України, і- нашу біду, наше горе.
Поль Манандис (Галат), [14.09.2023 21:40]
Яке світ мусить зрозуміти, отямившись від російської пропаганди. Я хочу, щоб світ зрозумів всю велич України.
Моя політична діяльність, інтерв‘ю і контакти з Європою, так само має благодійний характер. Це – позиція.
Коли в квітні 2021р на кордоні з Украіною росія зібрала 1420000 війська, я
розповсюдив цю інформацію ПЕРШИМ У СВІТІ в інтернет ресурсах, свідомо збільшивши число до 150.000. Я свідомо змінив цифру, що отримав від своїх військових контактів( 142000) на 150000, щоб відслідкувати надалі, чи саме моя інформація згодом врятує Україну і світ. Я розсилав листи депутатам Європарламенту, через персональні контакти- міністрам.
Через два тижні на засіданні Європарламенту з доповіддю про російські війська на українських кордонах виступив іі голова- Жозеп Боррель, навівши саме цифру 150000, що була тільки в моїх матеріалах. І саме тоді на нараді, Боррель, на жаль, відмовився назвати джерело своіх посилань. А через 2 години виправив цифру 150000 на офіційну. Всю цю історію можна і тепер відслідкувати на інтернеті, завівши в пошук гугл « 150000 російських солдат» або англійською – “150000 russian troops “
Доповідь Борреля отримала моментальний «телетайпний» розголос у змі всього світу. Змушений був реагувати президент США. І тоді, в 2021 році, під тиском владних світу путін відступив. Так мій вчинок врятував Україну від неминучої загибелі, а світ – від катастрофи.
Моя політична діяльність, інтерв‘ю і контакти з Європою, так само має благодійний характер. Це – позиція.
Коли в квітні 2021р на кордоні з Украіною росія зібрала 1420000 війська, я розповсюдив цю інформацію першим у світі в інтернет ресурсах, свідомо збільшивши число до 150.000. Я свідомо змінив цифру, що отримав від своїх військових контактів( 142000) на 150000, щоб відслідкувати надалі, чи саме моя інформація згодом врятує Україну і світ. Я розсилав листи депутатам Європарламенту, через персональні контакти- міністрам.
Через два тижні на засіданні Європарламенту з доповіддю про російські війська на українських кордонах виступив іі голова- Жозеп Боррель, навівши саме цифру 150000, що була тільки в моїх матеріалах. І саме тоді на нараді, Боррель, на жаль, відмовився назвати джерело своіх посилань. А через 2 години виправив цифру 150000 на офіційну. Всю цю історію можна і тепер відслідкувати на інтернеті, завівши в пошук гугл « 150000 російських солдат» або англійською – “150000 russian troops “
Доповідь Борреля отримала моментальний «телетайпний» розголос у змі всього світу. Змушений був реагувати президент США. І тоді, в 2021 році, під тиском владних світу путін відступив. Так мій вчинок врятував Україну від неминучої загибелі, а світ – від катастрофи.
Боротьба з російською пропагандою, поширення правдивої інформації про Україну- це серйозний ідеологічний фронт.
В моїй роботі в цьому напрямі мені дуже допомагає Андрій Галат, і його проект, теж волонтерський- Інформаційно-аналітичний центр Національної безпеки України, де я є головою департаменту міднародного впливу і культури.
Це дуже важливо, мати однодумців і парнерів, для котрих доля України і світу так само небайдужа. Андрій пише сильні вірші, патріотичні і глибокі. Вони увійдуть також до мого проекту « Місія на небі», мета якого – показати красу і силу України всьому світу.
України, що я прийняв до серця як Батьківшину 8 років тому, і- назавжди. Я не залишав і не залишу її і свій народ в біді. Разом – до перемоги і – після!