Війна проти російського окупанта триває вже понад 3,5 тисячі діб…
Ще з Майдану в інформаційному полі в протистоянні російським «вкидам» беруть участь ті, хто маючи талант і жагу до правди, самоорганізовувались в бажанні захистити Україну від різноякісної брехні та професійної пропаганди кремля, якою заповнювався вітчизняний інформаційний простір.
При цьому, практично кожен і кожна, хто долучився до протидії російській агресії на теренах інформаційного поля, одразу розуміли, що ця боротьба буде не простою, оскільки з того боку в цю «інформагресію» залучені спеціально навчені фахівці, з багаторічним досвідом і традиціями ще радянської пропагандистської машини.
Так само було зрозуміло і те, що протидіяти доведеться на рівні особистих зв’язків, вмінь і можливостей, оскільки державницька політика щодо цих процесів з моменту оголошення Незалежності України і до початку окупації українського Криму була практично відсутня…
З 2014 і до повномасштабного вторгнення у 2022 максимальна протидія інформаційній агресії російської федерації здійснювалась з кожним випадком її застосування все більш ефективно, але, на жаль, не на державному рівні… Проект створення так званого «Міністерства інформаційної політики» зазнав очікуваної поразки, дивлячись на те, хто саме приймав у ньому участь в 2019 (крім відомого ОСІНТ-аналітика Дмитра Золотухіна та кількох ентузіастів поруч – ці люди і сьогодні професійно протидіють російській інформаційній агресії), а єдиний державний орган, який почав працювати після анексії Криму під дахом Ради нацбезпеки і оборони – Інформаційно-аналітичний центр РНБО під керівництвом справжніх професіоналів – Володимира Чепового, а згодом- Олексія Копитько – припинив існування як державна структура у 2015…
Тож головну роль в інформаційній війні в той час, та й відчутну роль і сьогодні «грають» волонтери. Всім в Україні відомі міжнародна волонтерська спільнота «Інформнапалм», недержавна ініціатива «Інформаційний спротив», ГО «Інститут постінформаційного суспільства», телеграм канал Фашика Донецького, журналістів волонтерського об’єднання «Департамент військових волонтерів», аналітичні статті Олега Покальчука і Олександра Коваленка…
Без перебільшення – саме завдяки титанічній роботі бійців українського інформаційного фронту, які практично всі жодним чином не знаходяться на утриманні держави, а отже – працюють на волонтерських засадах – Україна досі не програла війну в інформаційному полі пропагандистській машині держави-агресора.
Але і українське суспільство і керівництво Держави має розуміти, що цих зусиль недостатньо.
Україна має перемогти.